Віршовані правила з мови
Мовні правила вивчай — ніколи їх не забувай!
Мова
і мовлення
Усне
мовлення
Слово не полова, язик — не помело.
Слово всі народи силою звело.
Тож даремно, в пустку, ти не говори,
Кожне своє слово, як дива, твори!
Зрозуміло, гарно, речення будуй.
Чітку і виразну мову всім даруй.
Писемне
мовлення
Пером
написав — не сокирою зрубав.
Тож коли писати будеш,
Правила ці не забудеш:
Все пиши
каліграфічно,
Не карлючками, а звично.
Без помилок, охайно,
Буде в зошиті гарно.
Так, щоб хтось коли узяв,
Зрозумів і прочитав.
Звертання
Ми звертання виділяєм,
Коми збоку приставляєм.
Слова
ввічливості
Ввічливим,
малятку, будь,
Ці слова ти не забудь:
Добрий ранок, добрий день
Добрий вечір, щастя в день,
Здрастуйте, привіт, добраніч!
Будь ласкавим ранком й на
ніч!
Мова
Кожна мова по-своєму прекрасна,
Немов весна у розбарв’ї красна.
Кожна квітка серед трав — чудова.
Кожна мова — наче кольорова!
Текст
Тема
тексту
Ми про щось повідомляли
Чи про щось розповідали —
Речення у текст з’єднали,
Заголовок підібрали.
Про що текст розповідає,
Про те й тема сповіщає.
Текст,
його мета
Текст
— це розповідь зв’язна
І у неї є мета,
Бо для чогось написали,
Розказали, описали.
План
Думку план допомагає формувати
Послідовно, щоб чогось не пропускати.
Мета
тексту
В тексті певну мету мали,
Бо для чогось написали.
Текст-розповідь
Текст-розповідь — про щось оповідь.
Текст-опис
Текст-опис записуєм —
Коли щось, когось описуєм.
Текст-міркування
Текст-міркування —
Думання, гадання.
Твердження: твердо знаємо —
Дорогу до знань маємо.
Доказ: зараз доведемо,
Що для цього в школу йдемо.
Висновок: ми зрозуміли,
Що без знань менше уміли.
Речення
Розповідне
речення
Речення розповідне —
Розповідь у ньому є.
Питальне
речення
Коли когось запитаємо,
Речення питальне маємо.
Спонукальне
речення
Просимо, наказуємо, спонукаємо —
Спонукальне речення маємо.
Підмет
Про що й про кого йдеться —
Це підметом зоветься.
Присудок
Що підмет поробляє,
Про це присудок лиш знає.
Головні
і другорядні члени речення
Є господар й господиня,
Біля них завжди — родина.
От і в реченні отак,
Порядкують тільки так:
Підмет, присудок — основа,
Щоб чіткою була мова.
Інші члени — другорядні,
Від господарів підрядні.
Слово-сполучення
Словосполучення —
Слів двох сполучення,
З’єднані змістом,
Не терплять розлучення.
Окличні
речення
Коли
особливі почуття,
Подив, радість,
Наші відчуття,
Речення
говоримо оклично.
І не тільки цим вони не звичні:
В їх кінці завжди, запам’ятай,
Тільки знак окличний підставляй!
Коми
перед сполучни-ками а, але
Сполучники а, але є —
Перед ними й кома є.
Однорідні
члени речення та сполучник «і»
Два члени речення однорідні стоять,
Між ними сполучник і (й), тому коми не знать.
Будова слова
Споріднені
слова
Люди
рідняться якраз оті,
Спільне коріння мають які.
Звідки свій корінь бере кожен рід?
Хто розпочав його? Баба і дід.
Так і
слова є у мові споріднені.
Коренем спільним вони колись зріднені
Значення спільне у них, а при зміні
Спільна частина стоїть у корінні.
Корінь
Корінь — у дереві, корінь — у слові.
Він заховався у кожній основі.
Закінчення
Хлібом, хліб, хлібок, хлібець.
В слові є завжди кінець,
Що закінченням зоветься,
В слові лиш тоді знайдеться,
Якщо слово це змінити,
Разів кілька повторити.
Основа
слова
Закінчення відкидай
І основу визначай.
Префікс, корінь, суфікс відшукай —
Це основа слова — визначай!
Префікс
Префікс козирочка має,
Перед коренем знімає.
Префікси «роз-» і «без-»
У префіксах роз- і без-
Пиши тільки букву «з»
Префікси з-,
с-
Перед к, п, т, ф, х, запам’ятай,
Тільки префікс с-
Постав, не забувай!
Суфікси
Суфікс дах надбудував,
Після кореня сховав.
